Методика

Методика визначення класу наслідків (відповідальності)

Методика описує послідовність дій, критерії та правила прийняття рішення для визначення класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва відповідно до ДСТУ 8855:2019. Розрахунок виконується у відтворюваному вигляді з фіксацією вхідних даних, проміжних результатів і нормативних посилань у підсумковому звіті.

Ключові принципи
  • Критеріальна оцінка за людьми, збитками та ознаками об’єкта
  • Формування проміжних результатів із підстановками та одиницями
  • Прийняття остаточного класу як максимуму визначених критеріїв
  1. Нормативна база та область застосування

    Розрахунок призначений для визначення класу наслідків (відповідальності) будівель, споруд та їх частин у складі проєктної документації. Методика реалізує підхід ДСТУ 8855:2019 із використанням нормованих критеріїв і правил вибору класу. Результатом є значення показників N1/N2/N3 та відповідні класи наслідків, а також обґрунтування, придатне для включення до пояснювальної записки і подачі в експертний розгляд.

  2. Вхідні дані та припущення

    Вхідні дані задаються користувачем та/або обираються зі стандартних переліків (тип об’єкта, характеристики експлуатації, показники чисельності людей, ознаки об’єкта, відомості для оцінки матеріальних збитків і соціальних витрат). Для кожного числового параметра у звіті фіксуються: позначення, фізичний зміст, одиниця виміру, прийняте значення та джерело (норма/довідкова таблиця/вихідні дані проєкту).

    У випадках, коли норматив допускає декілька підходів або моделей (наприклад, визначення за кількістю людей для різних сценаріїв), користувач обирає модель N1/N2/N3 і надає вихідні параметри згідно з відповідними пунктами ДСТУ. Калькулятор зберігає цей вибір як частину відтворюваності розрахунку.

  3. Структура алгоритму

    Алгоритм складається з трьох взаємодоповнюючих блоків критеріїв: (1) критерій за кількістю людей, що можуть перебувати на об’єкті та/або постраждати; (2) економічний критерій (матеріальні збитки та соціальні витрати); (3) мінімально допустимий клас за ознаками (функціональне призначення, унікальність, небезпечні процеси, інженерні обмеження тощо).

    Для кожного блоку визначається проміжний клас. Остаточний клас приймається як максимальне значення серед отриманих класів відповідно до правила ДСТУ (зокрема, п. 4.15), що забезпечує консервативність та нормативну достатність рішення.

  4. Критерій за людьми

    Визначення виконується шляхом розрахунку/призначення показників N1, N2, N3 відповідно до обраної моделі та нормативних положень (зокрема, розділ 4 ДСТУ, п. 4.8–4.11). Під N1, N2, N3 у звіті подаються: опис сценарію (за потреби — текст користувача), нормативна підстава, вихідні значення та отриманий клас за відповідною шкалою.

    Якщо ДСТУ передбачає різні категорії людей (постійне перебування, тимчасове перебування, одночасне перебування тощо), алгоритм документує, яку саме категорію застосовано та чому, і зводить результат до класу за критерієм людей.

  5. Економічний критерій: матеріальні збитки та соціальні витрати

    Економічний критерій встановлюється за нормованою процедурою ДСТУ 8855:2019 з урахуванням параметрів, що описують масштаб можливих втрат у разі відмови об’єкта. У розрахунку послідовно формуються величини, необхідні для отримання прогнозованого показника збитків, після чого визначається клас за пороговими значеннями нормативу.

    У звіті для кожного етапу подаються: (1) формула у символічному вигляді; (2) розшифрування позначень із одиницями; (3) підстановка чисел; (4) числовий результат. Додатково фіксуються прийняті коефіцієнти та їх нормативна/проєктна інтерпретація (що саме враховує коефіцієнт і на яких підставах прийнято його значення).

  6. Мінімально допустимий клас за ознаками

    Окремо перевіряються ознаки, що обмежують мінімально можливий клас наслідків незалежно від кількісних критеріїв (спеціальні умови, підвищена небезпека, критична інфраструктура, значущість для безпеки/функціонування, інші ознаки, визначені ДСТУ). За результатом встановлюється мінімально допустимий клас, який далі враховується у правилі максимуму.

    Для кожної ознаки у звіті зазначається: обрана відповідь (так/ні або категорія), пункт ДСТУ, та вплив на мінімально допустимий клас.

  7. Визначення середнього строку експлуатації Tef

    Середній строк експлуатації Tef визначається за чинними нормативними джерелами для відповідного типу об’єкта. У поточній реалізації використовується ДБН В.1.2-14:2018, табл. 2 (строки експлуатації будівель та інженерних споруд). У звіті фіксується тип об’єкта, посилання на таблицю та прийняте значення Tef, що застосовується в економічному блоці (за наявності відповідних формул у ДСТУ 8855:2019).

  8. Правило прийняття остаточного класу

    Остаточний клас наслідків (відповідальності) визначається як:

    Класfinal = max(Класpeople, Класecon, Класsigns(min))

    де Класpeople — результат за критерієм людей, Класecon — результат за економічним критерієм, Класsigns(min) — мінімально допустимий клас за ознаками об’єкта.

    У звіті наводиться підсумкова таблиця з усіма проміжними класами та поясненням, який критерій є визначальним (тобто дає максимальне значення).

  9. Формування звіту та відтворюваність

    Звіт формується як послідовність задокументованих кроків алгоритму. Кожний крок містить: текстове пояснення, нормативне посилання, перелік використаних значень і проміжний результат. Така структура забезпечує трасованість (traceability) — можливість перевірити, відтворити та обґрунтувати розрахунок незалежно від інтерфейсу програми.

    Передбачено експорт звіту у формати PDF та DOCX із збереженням структури, формул, підписів та одиниць виміру, що відповідає практиці підготовки матеріалів для експертного розгляду.

Примітка щодо відповідальності за вихідні дані

Калькулятор автоматизує нормативну процедуру та документує її виконання, однак правильність результату визначається коректністю вихідних даних і обґрунтованістю прийнятих припущень. Користувач повинен забезпечити відповідність вихідних даних фактичним характеристикам об’єкта та складу проєктних рішень.

Термінологія

У термінах ДСТУ 8855:2019 застосовуються поняття: «клас наслідків (відповідальності)», «матеріальні збитки», «соціальні витрати», «ознаки об’єкта» та інші визначення, прийняті у чинній нормативній базі.

Результат

Результатом розрахунку є встановлений клас наслідків із повним обґрунтуванням: вихідні дані, проміжні класи за критеріями, правило прийняття рішення та підсумкова констатація.